како людіє мыслите...

прошу читати тут (головне в коментах): http://community.livejournal.com/kiev_realty/1170250.html

шукаю притомного чувака щоб наймати вдвох двокімнатну квартиру. мої пріоритети щодо житла: хороше місце (центр, метро поряд), відсутність мотлоху. є варіант порожньої квартири в класному стані на Артема (є тільки вбудована кухня, 4000 грн, торг). або якісь інші пропозиції.

фото моєї тітки, Анни Сегляник (Штойбер, Крамаренко) 1944 року. ця картка стала листівкою в Угорщині, до якої тоді належало Закарпаття.

про експеримент з метою дослідити за пісні якою мовою в метрі платять більше отут: http://blogs.telekritika.ua/?id=845&

довше сиджу - більше пишу

(на мотів відомої радянської пісні)

Гєрпєс і грібо-ок -
Спутнікі тріво-ог
....

ukrainel , Ви де??

друже, що маю зробити?

цього року свій традиційний першоквітневий запис я урочисто і містично зсуваю на День Космонавтиків. тому прошу вважати цей запис першоквітневим. а шо це для мене означає - самі знаєте. амінь

шукаю сусіда для пошуку нормальної двокімнатної квартири біля метра вартістю 3500-4000 грн на місяць і без посередників.

8 066 71 62 997, юра

Хто ма старе українське видання Карлсона (переклад Олени Сенюк)? Оттудава нада нєсколько ізображінь узять. Смішніше Карлсона, дядька Юліуса і панни Цап я не бачив.

отут-о спаровхавк пише: http://sparrow-hawk.livejournal.com/1255178.html
там про то, шо тьоткам із пазюрями не до сміху, коли тра попу підтерти. Відімо, проблєма настільки животрєпєщуща, шо вийшла за межі тісненького кола тіток з пазюрами - то непідтерта попа свербить, то гівно з-під пазюрів визира, мов дядьки з носа, та щей відгонить. тут не до сміху.
так вот биль.

коли я жив у Луцькому-городку, то серед кавного люду, которий може бути ким завгодно (художники, вчителі, перукарі, бандюки, цигани, педерасти, пенсіонери-піонери) та з котрим вітаєшся інколи просто тому, що бачиш цих людей чи не щодня на каві, була така собі фізкультурніца Галя. понятно, шо педагогічно-фізкультурна нива в першій школі давала Галі ужинок незначний, тому нєльохкая толкнула Галю у мережний маркетинг. За пару год Галя стала представницею (не перебільшую) усіх мереж, котрі паразитують на довірливих домогосподарках обох статей: лямбре, оріфлейм, евон, амвей, ньвейс, аліко тощо. Конєшно там дураків нема, тому Галя ізрядно поістратілась, роблячи супервигідні замовлення та виставляючи могоричі неофітам. В рєзультаті супервигідно добуті кремА і парфуми не було куди діть, тому Галя з горя давала іх у борг, а потім роками ті борги вибивала із жебраків, щодо котрих вона сподівалася, що саме з миті ділового зв'язку з нею вони стануть респектабельними.

Так вот. подібних тьоть було багато. Срєдь ніх була іше одна, котора нарощувала акрилові нігті тоже как-то путьом мереживного маркетигу - уж і не упомню як, но факт в том, шо їй чо-то інтересно було присадити упомянуту Гальку на ето дєло, тому вона какби согласилася наростита Гальці пазюрі у борг......

Ех, як була щаслива Галька коли прицокала на каву із нєбєснаго цвіта пазюрами! Уж і так вона ними по столі, і єдак... і всьо їй було харашо. але одного разу Галька розповідала на каві за котримсь із столиків, як вона з'їздила на якийсь семінар у Польщу (по оріфлейму шолі?) та посєтовала на то, шо там така НЕКАЧЕСТВЕННА бумага туалетна, то єсть слішком тонка, поєтому все гівно під пазюрами й залишається.

Я к чему це, хлопці. Якшо баба з пазюрами бере підтираться газєту, або іний КАЧЕСТВЕННИЙ папір, то їй не угрожає подноготноє говно. іноє дєло вотеті соврємєнні витребеньки із прозрачьного, єлє ощутімаго очком паперу - конєшно всьо говно ваше!

КОНЄЦ-ДЄЛУВЄНЄЦ

одного разу фізкультурниця Галя принімала в якомусь класі стрибки - чи то у довжину, чи шо. і чого-то її, як впослєдствії розповідала Галя, чорти напоумили кажду дитину перед стрибком тримать за голову. так от якись малий дибіл стрибнув собою не туда, а ввись, із-за чого один із Галіних пазюрів вонзився йому у малолєтню дурну главу. пазюр обламався із мнясом, а Галі потемніло в очах.
Ви думаєте Галя відмовилася од пазюрів? какбинєтак! пуще прєжняго сверкают на всю каву!

крєтін-хазяйка (по тіпу мєдвєдь-гора і царь-дєвіца) підвищує й підвищує ціну у гривнях на свою гноївку, в которій я живу три роки, слава Богу! при цьому блять стара не хоче ні на йоту шось покращити у ній. тільки й доброго у мому домі, шо балкон великий й краєвид значущий. усі "розкоші" сам добув і заробив, а іменно: ковьор і тєлєвізор та машину пральну, сусід к тому же пилососа приобрів. мої картіни з західного краю нашої країни вінчають вбогі стіни й затуляють плями. погрозливо на кухні деренчить совєцкий холодильник а влітку ще й рясненсенько тече, та так, шо підтопля сусідку Катю знизу, котрій і так не сладко, бо вона є стара діва й науковий працівник. Просив три роки замінити холодильник, бо через поверх зверху саме від такого загорілася квартира. та баба ні за що не хтіла попустить. а кстаті, як гасили ту квартіру, то й нам позаливало стіни. і шо ви думаєта, блять стара ремонт зробила? - ні, дєржи карман поширє! всьо тільки знала ціну нагнітать. крім холодильника доволі й другого у хатці мотлоху старого, міазмами котрого мусів я роками дихать, бо тіпа їй нема його куди забрать.

того і порішили поміняти хатку: по людях кинулися та по сайтах ми метнулись кабанами...

ну шо сказать... піздєц якись.... і справа не в ціні. і люди, і агенції неначе подуріли і не соромляться такеє показать, що треба зразу в санепіднадзор. якісь бомжатні, холостяцікі і старечі хати, із мотлохом і запахом, диванами, підтиканими ящиком чи ще якою кочергою...

блять, люди! це ж ваш бізнес! ви з оцих клопівень років з десять тягнете бабло! та поробіть же ви якісь ремонти і повикидайте мотлох! агенції так звані кончені доволі срати нам у мізки та забирати час просмотрами клопівень і гноївок, в котрих жлобокияни не вважають за потрібне за років тридцять учинить ремонт.

я закликаю весь орендний люд вчинить бойкот жлобоклопівням і аццьким криком матюкать наївних тіпа брокерів і хазяїв, которі не ганьбляться чесним і достойним людям показать якеєсь засране кубло, та ще і хочуть за це гроші.

АНАФЕМА ПРОКЛЯТІЄ І ХУЙ ВАМ В РИЛО ПАРАЗИТОБРОКЕРИ І ГОВНОХАЗЯЇ!

Крокоділові,
рєзвящемуся в ставку,
чи іншій рептилії
зі зморшкуватим
та зеленкавим писком
легко дати сяку-таку раду,
а іменно:
треба, шоп стало надворі
холодно та морозно,
вслєдствіє чого
пресмикаючі тварі,
по парі (й без пари),
немовби замруть
в блаженному (відімо)
стані
а н а б і о з у.

вовсє не хлад,
токмо иньший стан духу,
а значить і тіла,
ізкував ті лелечість,
цікавість стрімку
й токування на всіх токовищах,
котрими рясніло іще донедавна
живОття моє молодеє.

я би й не проти,
мов той кракаділ,
чи якая Тартіла,
на дно залягти нерухомо
поки нема заробітків,
токо нікак не впада
в спасітєльний анабіоз
свідомість мятєжна,
котра продукує тривогу
і мислі про ріжну хуйню,
від котрих
тисне в грудях
і пуче кишки.

але не біда! - сонце пригріє
і кракаділ зарєзвіцца поновой,
з панцирем шкарубким
зашпацерує кокетка-Тартіла,
кромє того
бєзимянная ящірка юркне,
говая утєрять
значільну часть хвостовиння.
з ними і я,
а возможно і раньше намного,
заворушуся
та діло новеє
і нєсколько не нових
знову візьмуся порать
з користю для людей
і для власної втіхи
та харчу.

Амінь!

другий день поспіль чую про забуту з дитинства Стікс... вчора Ірка, сьогодні Отар

P.S. поліз у ванну, шоб одволіктися з книжкою від роботки та тривожних думок про майбуття, та відкрив її саме там, де мені кинулася в очі все та ж Стікс))

ЫЫЫЫЫЫЫЫ..

ідітьнахуй

...в отдєльно взятій долі.

в етом лі красота і смисл?

звичайно!

воскліцаю "Алилуя!", зачерпуючи ротякою хлоровану воду пріетом розспівуючи сей священний вигук на мотив кадансу Versus VII четвертої кантати Баха, а іменно там де позначка "Breit", то єсть "широко".

АМІНЬ!

причовгавши снігом з басейну
варю себі клубні картофєля,
доправлені нещодавно
із дальніх земель
на західному кордоні Царства.

много людей бояться підступності з мого боку

узбіччя, на якому ти нібито опинився, вявляється бруківкою іншого шляху